|
[пред] [1-12] [13-24] [25-36] [37-44] [показать все]

подробнее...
|
|
|
|
При виході на полонину запалюють ватру,бо вірять горяни в її надзвичайну магічну силу,яка зігріває своїм теплом та оберігає гуцульський рід від усяких бід.Тож виходьте,люди,та кожної хати,на гуцульські ігри,на веселе свято.
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Как антенны на плече удочки качает, утром теплым на дворе,солнышко сияет...За плечом ведерко нес с праздничным уловом, и рассказывал друзьям как ловил он "сома"...
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Нехай маленька я,але я справжня україночка. У вишиванці я, мов квітка серед саду,пташки кружляють наді мною у танку,метелик-красень на плече до мене сяде і прилетить бджола у пошуках медку... (з дитячої пісеньки)
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Вона прийшла непрохана й неждана,і я її зустріти не зумів.Вона до мене випливла з туману моїх юнацьких несміливих снів.
Вона прийшла, заквітчана і мила,і руки лагідно до мене простягла,і так чарівно кликала й манила,такою ніжною і доброю була.І я не чув,як жайвір в небі тане,кого остерігає з висоти…Прийшла любов непрохана й неждана—ну як мені за нею не піти? (сл.В.Симоненко)
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Судьба моя похожа на качели, то вниз, то вверх, то вовсе кувырком.Когда качаются качели еле-еле, а то летят вокруг оси кругом. Вот забрела в тупик, сквозь смех я плачу,и вдруг качели – вверх, и вверх, и ввысь! И не надеялась я даже на удачу,а понеслось… Теперь в седле держись! Когда несусь на них я прямо к тучам, мне кажется, что крылья проросли, но крошечка-мыслишка где-то мучит:-Не высоко ль умчалась от земли?
И червь сомненья потихоньку гложет,-
Все хорошо, но долго ль будет так? А вдруг беда – то кто тебе поможет? Судьба сюрпризы подарить мастак.Качели – штука столь ли совершенна? Коль круто вверх, то больно падать вниз, все измениться может так мгновенно,слетишь, хоть как ты крепко не держись.Моя судьба похожа на качели, то вверх, то вниз, сломаются – стоят, сломаются – починим, в самом деле, лететь – вперед. Но только не назад.(авт.Ліоліна)
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Теща люба,теща мила,обійму тебе щосили,бо я твій єдиний зять і я хочу всім сказать:теплим хлібом,свіжим салом ти нас щедро пригощала,пампушками з часником,українським борщиком.Ти пекла нам і варила,і ніколи не сварила,коли я дивись футбола,не втручалась Тт ніколи!А за Київське "Динамо" ти "боліла" разом з нами (з і-нету)
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
Якось Діду до обіду захотілось колобка.
Баба каже:–Добре, Діду, правда,кінчилась мука...Та в засіках помела й Колобка таки спекла.Розпахтівся, можна й їсти дід у рот–язик пече.–Ой,–кричить,–із печі тісто не скуштуєш, гаряче!Зараз їсти зле мені,хай схолоне на столі... (сл.Т.Чорновіл)
|
|
|

подробнее...
|
|
|
|
А танець нас завжди мобілізує, дає наснагу,силу до життя.Душа,як тільки музику почує,танцює аж до самозабуття…Й летить увись захоплено до мрії,і до людей несе любов палку.Збуваються всі сподівання і надії,як серце чує музику дзвінку.У танці сила,радість,щастя жити, краса,натхнення,світлі почуття…Ми теж красу покликані творити,бо танець і для нас — це є життя!
|
|
|
[пред] [1-12] [13-24] [25-36] [37-44] [показать все]
|